Олександр Мороз: ”Я переконував Ющенка й Порошенка: збережіть кандидатуру Єханурова на посаду спікера”

Голова Верховної Ради 5-го скликання та лідер Соцпартії Олександр Мороз, 63 роки, вважає, що його партія не опиниться на політичному узбіччі.

Наскільки очікуваним для вас є результат СПУ на виборах? Чи були ви готові морально до непроходження партії у парламент?

— Результат мав бути принаймні не гірший, ніж торік. Проте ми не врахували тотальної атаки проти соціалістів. Не стільки пропагандистського змісту — скажімо, виступи комуністів у Криму, мовляв, соціалісти не пройдуть, голосуйте за нас. Чи подібні пасажі з боку ”регіоналів” у Луганську та Дніпропетровську. Тотальною й однобічною проти нас була фальсифікація результатів голосування. Ми не змогли протиставити всьому цьому свої застороги. Лише в окремих областях та районах — Одеській області, зоні Маріуполя, дільницях Черкаської, Чернівецької, Закарпатської областей — витримали облогу. Але це вже недоліки партійної роботи, наші проблеми.

Як загалом оцінюєте діяльність під час виборчої кампанії ваших союзників — Партії регіонів і КПУ?

— Кожен дбав сам за себе. Інколи надмірно, нехтуючи правилами пристойності й міри. Хоча, звісно, скаржитися тут зайве. Важливо, що ми проти них не працювали.

Чи не було все ж політичною помилкою, в тому числі й вашою особисто, входження СПУ в коаліцію з Партією регіонів і КПУ торік улітку?

— Ґрунтовний аналіз торішньої ситуації дозволить будь-кому зробити висновок, що соціалісти діяли адекватно обставинам. У нас не було вибору.

Подивіться на нинішню ситуацію — це ж майже проекція торішньої. Президентська компанія знову імітує відданість ”демкоаліції”. Водночас, як і торік, шукає шляхів її уникнення. Але тоді на роль винуватця нестворення коаліції були придатні Олександр Мороз і соціалісти. Тепер такого аргументу немає. А проблема ж лишилася. Готовність, потреба, результати голосування — отже, й доцільність створення коаліції Партії регіонів та ”Нашої України” як була торік, так і залишається нині. Подивимося, хто тепер буде призначений ”зрадником”.

Укотре повторюю: нас зрадили багато разів, не виконали жодного пункту підписаних та обумовлених угод. Це були жорстокі уроки співпраці з іншими політичними силами. Але ми не хникали, не шукали винуватців, не брехали. Ми йшли своєю дорогою, допускаючи інколи й неточні кроки. Так буває. Одна з тих неточностей — запізніле припинення комедії з тою ж ”демократичною” коаліцією.

Вам часто закидають, що то сталося через ваші особисті владні амбіції...

— Кар’єрні мотиви для мене минули давно. Я тоді до останнього переконував Віктора Ющенка й Петра Порошенка, окремо й разом: збережіть кандидатуру Юрія Єханурова чи запропонуйте будь-яку іншу, крім Порошенка, на посаду спікера. І наша фракція за неї проголосувала б. Але того не зробили, бо потрібен був привід, щоб коаліція не склалася. Щоб показувати пальцем на соціалістів — мовляв, зламали демкоаліцію, пішли до ”регіоналів”. А ми не дозволили робити з нас недоумків.

Подивимося, хто тепер буде призначений ”зрадником”

Сьогодні Порошенка немає в списку НУ-НС. Кажуть — очистилися. По-перше — чому ж не зробили так торік? По-друге — а чи від тих очистилися? Бо при різних характеристиках Порошенко все-таки професіонал, фахівець, а не базіка.

Як думаєте, скільки людей, які є вашими друзями або близькими товаришами, тепер перестануть такими бути?

— Мені доводилося переживати й зради, й відступництво, але я ніколи не зрікався принципу: людям треба довіряти. І сьогодні вірю в те, що розумні, порядні люди від мене не відсахнуться. Якщо ж комусь не підходжу для дружби, то й тут ніколи ні до кого на неї не набивався.

Загалом я не вважаю нікого своїм ворогом. Радше — опонентом. Але нинішня виборча кампанія показала, що дехто докотився до відвертої ненависті й ворожнечі. Що ж, виклик приймаю. Як там у Ліни Костенко: ”Якщо я маю біцепси душі, то в результаті сутичок із вами”.

Отож друзі не відвернуться, а ”злії воріженьки” мене й не цікавлять. У моєму оточенні зрадників немає. З іншого боку, політична робота, та ще в українських реаліях, не дозволяє зближатися з людьми до межі, при якій розрив із ними сприймається як трагедія.

Та й люди від нас не дуже підуть. Бо гуртувалися ми на основі ідеї, не на грошовій підставі. А ідея наша свята, за неї ми боротимемося в будь-яких умовах. Люди прозріють, оновляться в своїх помислах і сприйнятті політичної дійсності. Майбутнє все одно за соціалістами.

Якою ви бачите подальшу долю Соцпартії та вашу політичну долю особисто?

— Щодо партії, то я вірю, що після аналізу виборчої кампанії буде зроблено належні висновки з помилок і поразки. Це буде нелегко, та партія має й достатній кадровий ресурс, і потужний депутатський корпус у радах різного рівня, щоб не опинитися на політичному узбіччі. Ми не виходимо ні з політичного, ні з інформаційного простору. А навпаки посилюватимемо свою присутність у ньому.

Моя ж політична доля невіддільна від долі партії. І лише їй вирішувати, чи буду я біля її керма. Запропоную активу визначитися, зобов’язуючись допомагати обраним розвивати партію.

Але мене більше за все турбує доля народу. Неприсутність у Верховній Раді партії європейської соціал-демократії, якою є СПУ, наводить на серйозні роздуми. Із виштовхування з парламентів і урядів соціалістів і соціал-демократів свого часу розпочалася фашизація відомих європейських країн. Після Другої світової війни народи цих країн усвідомили свою помилку, відтоді у парламентах Європи соціал-демократія представлена потужними фракціями, а в багатьох країнах вона формує уряди, є правлячою.

Чи створять коаліцію БЮТ і НУ-НС?

— Тут є багато варіантів. Здогадуюсь, як буде. Але скажу щиро: хотів би, щоб така коаліція з’явилася. Людям потрібне щеплення на несприйняття демагогії. Нехай вони на практиці побачать, що таке бюджет без вилучень на фінансування пільг. Що таке повернення заощаджень за два роки. Що означає непризов хлопців до армії...

Загалом же ситуація нестабільна, непевна. Власне, як і задумувалося сценаристами, аби створити умови для протягування авторитарної Конституції. Це я вважаю злочином, справжньою зрадою інтересів народу й держави.

Створення широкої коаліції, як пропонує Віктор Ющенко, було б добром для України?

— Це не його нинішня ідея. Це об’єктивність, яку не можна було не бачити й торік. Ми її намагалися врахувати розширенням коаліції наприкінці минулого року. Не склалося.

Чи була б така коаліція добром? Не думаю. Бо все залежить від інтересів, під які створюється коаліція. Поки що там домінує особистий інтерес, не державний.

Інша річ, якби така коаліція одразу взялася за продовження політичної реформи, передачу влади на місця. Тоді мета виправдовувала б і такий компроміс.

Наскільки велика ймовірність блокування роботи парламенту Партією регіонів або БЮТом?

— Блокування не буде. Воно ганьбить і блокувальників, і державу. Питання в іншому: буде чи ні згода всіх на складання присяги?