Цього року, у Всесвітній День пам'яті людей, померлих від СНІДу, акція пройде під гаслом «Пригадай моє ім'я» в 44 містах країни. Мета акції – не тільки вшанувати пам'ять людей, померлих від СНІДу, а й привернути увагу суспільства до проблем розповсюдження епідемії ВІЛ/СНІД, дискримінації і порушення прав ВІЛ-позитивних людей в Україні. Вперше Всесвітній День пам'яті людей, померлих від СНІДу, проводився в 1983 році в американському місті Сан-Франциско. Організаторами акції були люди, яких особисто торкнулася епідемія.
З того часу щорічно кожну третю неділю травня мільйони людей по всьому світу відзначають цей день, згадуючи людей, померлих від СНІДу. Такий захід в нашій країні проводиться вже 7 рік поспіль. За словами заступника голови Координаційної ради «Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ/СНІД» Дмитра Шерембея, сьогодні в Україні будуть прес-конференції, концерти, хода свічок, панахиди, експозиції пам'ятних полотен, запуск кульок з іменами людей, померлих від СНІДу.
А в Одеських виправних колонiях вiдбудуться свої акцiї пам'ятi померлих вiд Снiду. "Таким чином засудженi хочуть виявити солiдарнiсть з ВIЛ-позитивними людьми i ще раз довести, що з вiрусом iмунодефiциту людини можна жити нормальним повноцiнним життям i радiти йому", - повiдомила прес-секретар фонду "Дорога додому" Оксана Маслова. У рамках акцiї вiдбудуться концертнi програми. Всi номери пiдготовленi самими засудженими, зокрема, i постановки спектаклiв.
За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом на 1 березня в Україні зареєстровано 121 тис. 449 ВІЛ-позитивних осіб, 22 тис. 935 осіб хворих на СНІД, 12 тис. 521 - вже померли від СНІДу. На переконання виконавчого директора «Міжнародного Альянсу ВІЛ/СНІД в Україні» Андрія Клепікова, більшість людей вмирає через інфекцію або хворобу, її супроводжуючу, тому що в країні бракує саме замісної терапії для ВІЛ-позитивних споживачів ін'єкційних наркотиків. У свою чергу заступник міністра охорони здоров'я Валерій Івасюк принципово не погодився з цим твердженням. Він підкреслив, що фізична і психічна залежність від наркотиків невиліковна, тому замісна терапія «в чистому вигляді – це свідома підміна понять, і ніякої терапії немає, ніхто нікого не лікує». На його переконання, впроваджувати можливо необхідно програму замісного способу введення наркотиків, але не замісну терапію.
За матеріалами ,
